В фондовій збірці НІКЗ «Чигирин» зберігаються керамічні вироби гончарних осередків с.Суботова, с.Головківка, с. Полуднівка. Значну частину колекції становлять гончарні вироби, виготовлені в гончарних майстернях села Цвітне Кіровоградської області (до 1980 року с.Цвітна, на 1885 рік – центр Цвітнянської волості Чигиринського повіту Київської губернії). Віддавна жителі цього краю займалися гончарним промислом, тут місцеві гончарі виготовляли широкий асортимент простого і полив’яного посуду, який вирізнявся гарними пропорціями, майстерністю виконання та якістю. Міцність і легкість черепка забезпечувалась властивостями місцевої глини.
За дослідженнями науковців у 1928 році гончарством в селі займалось близько 600 майстрів (проживав 6061 житель). Гончарство в Цвітній було родинним виробництвом. У межах «родини», що об’єднувала кілька сімей (діди, батьки, діти зі своїми сім’ями), було чітко розділено обов’язки, які забезпечували повноту, замкненість виробничого циклу в межах своєї родини. Ще одна особливість – цвітнянські гончарі не мали вузької спеціалізації, місцеві гончарі були універсальними у своїй роботі.
У різні роки у Цвітній працювали окремі майстри та гончарні династії серед яких Іван Сухий, Федір Гордовий, Іван і Григорій Суржко, родина Комарів, Кучеренків, Койди, Бабич, Білоус, Головко, Гончаренко, Пономаренко, Слісаренко та інші.
У 1930-1960 рр. у Цвітній діяла гончарна артіль, яка періодично реорганізовувалась: виробляла мальований ужитковий посуд та декоративну керамічну скульптуру у промислових об’ємах. У межах артілі було запроваджено курс на уніфікацію та стандартизацію виробництва, що призвело до поступового витіснення локальних особливостей традиційного гончарства. Багато майстрів не сприйняли нових умов праці і переходили на кустарне виробництво. Поступово самобутня гончарна традиція краю загубилась в світах разом з майстрами, що виїхали з Цвітної.
У 80-х рр. ХХ ст. в селі працював гончарний цех, який виготовляв горщики для вазонів. У 1990-2000-х було кілька спроб відновити виробництво, але економічна криза, висока ціна на енергоносії не дали змогу реалізувати ці плани, і гончарство як ремесло у Цвітному припинило своє існування.
В фондовій збірці НІКЗ «Чигирин» Цвітнянська кераміка представлена розмаїттям форм традиційного гончарного кухонного та столового посуду кінця ХІХ – середини ХХ століть: глечики, слоїки, макітри, горщики, ринки, друшляки, баняки, тикви, кухлі, куманці, сулії. Більшість предметів цієї колекції зібрали наукові працівники Заповідника під час етнографічних експедицій селами Чигиринщини. Слід зауважити, що форма посудин, колір полив, спосіб декорування має чітко виражені локальні риси. За формою виділяються великі макітри для замісу тіста (ємкість 20 л). Унікальними є великі глечики «бинчики» з масивними дугоподібними ручками, які кріпились вгорі до вінця. Цікаві за формою невеликі горщики «антоники».
В середині ХХ століття цвітнянський глиняний посуд оздоблювали декоративними розписами. Художники розробляли зразки, а жінки «малювальниці» наносили їх на вироби. У збірці маємо глечики, які оздоблені розписами розробленими місцевим художником Федором Гордовим (1924-1982). Характерною особливістю його робіт було включення в композиції «букет», «вазон» стилізованих рослинних елементів. Атрибуцію провела донька майстра Тамара Гордова (художниця декоративно-прикладного мистецтва, мистецтвознавиця, Заслужена художниця України, членкиня Національної спілки художників України).
Пропонуємо ознайомитися з деякими виробами майстрів гончарного осередку села Цвітного на нашій віртуальній виставці.
Матеріал підготувала: ст.наук. співробітник відділу науково-фондової роботи Зелена О.М.
Фото: наук. співробітник відділу науково – фондової роботи Ковіня М.Д.