Ви тут: Головна
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

bogdan

Фібули черняхівської культури з археологічної збірки НІКЗ «Чигирин»

e-mail Друк

Черняхівська культура – одна з найяскравіших культур першої половини І тисячоліття нашої ери на південному сході Європи. В період свого розквіту, який припадає на ІІІ-ІV ст., вона обіймала більшу частину сучасних українських, молдавських земель і суміжні з ними райони Польщі, Румунії. Зона поширення пам’яток черняхівської культури охоплює, насамперед, лісостепову зону, тоді як степ був заселений порівняно мало; життя осілого населення тут було пов’язане з долинами річок. Досить густо черняхівські пам’ятки займають узбережжя Чорного моря на захід від гирла Дніпра.

На Чигиринщині відомі понад десять поселень цієї культури, зокрема в селах: Адамівка, Кудашеве, Медведівка, Мудрівка, Стецівка, Шабельники, Вітове, Вершаці та м.Чигирині. Комплекси речей, які були виявлені на пам’ятках черняхівської культури, досить різноманітні. Вони представлені металевими, кістяними, глиняними та іншими виробами.

З-поміж слов’янських старожитностей початку раннього середньовіччя фібули мають чи не найбільшу історію досліджень, що налічує понад сторіччя, але вони знову і знову привертають увагу дослідників. І це не є випадковістю, адже фібули були найбільш розповсюдженими прикрасами у багатьох племен та народів, які проживали на території Європи. Постійно змінюючи форму і стиль, вони залишаються надійним, а інколи і основним матеріалом, який допомагає визначити час тієї чи іншої історичної події, проаналізувати продукцію місцевих майстрів, а також простежити торгівельні та культурні зв’язки між племенами.

Досить широкого розповсюдження фібули-застібки набули в черняхівській культурі. Зазвичай, під час археологічних досліджень їх знаходять у похованнях, на плечах покійного. Дві фібули, які закріплювали плащ, можна вважати етнографічною особливістю костюма представника черняхівського населення. Виготовлялися фібули із мідних сплавів (бронза, латунь), деякі із срібла та заліза, способом лиття та кування.

В археологічній збірці Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» зберігається колекція фібул черняхівської культури, які були виявлені на побережжі Кременчуцького водосховища. Пам’ятки введені до наукового обігу та стали доступними для подальших ґрунтовних наукових досліджень.

До найбільш чисельної групи знахідок відносяться так звані «арбалетні» фібули черняхівської культури. Вперше їх детально дослідив О.К.Амброз, який розширив та доповнив класифікацію О.Альмгрена. досконалішу класифікаційну схему фібул цього типу з відповідною хронологією розробив Є.Л. Гороховський.

Місцем виникнення металевих дводетальних увігнутих підв’язних фібул із вузькою ніжкою була область давніх прусів. Східно-германські майстри створили основні північні форми дводетальних підв’язних фібул. Шляхи поширення подібних застібок у південну частину Східної Європи (Лісостепове Побужжя, Подніпров’я, Північне Причорномор’я) співпадають із відомими даними про рух готів з Нижньої Вісли у південно-східному напрямку. Отже, ці прикраси германського костюма принесли на південь готи, а тут їх запозичило місцеве населення, яке політично, економічно та культурно було пов’язане з германськими племенами.

Дводетальні підв’язні фібули складаються з двох частин: корпуса (спинка, ніжка, прийомник) та пружини разом з голкою; обидві частини з’єднані за допомогою осі. Ці прикраси мають колінчату або дугоподібно вигнуту спинку; довгу або коротку пружину, яка інколи може бути надставлена, тобто мати додаткові непрацюючі витки. Корпус прогнутих підв’язних фібул виготовляли із масивного металевого стержня, або із пластини. У більшості випадків корпус – фацетований, інші декоративні деталі (набір кілець, кнопка на голівці) зустрічаються рідше. Якщо розглядати фібули з археологічної збірки НІКЗ «Чигирин» за схемою Є.Л.Гороховського, то більшість знахідок відносяться до групи «прогнутих підв’язних фібул, які характеризуються колінчато вигнутою спинкою і вузькою ніжкою.

Застібки-фібули подібні тим, які є в археологічній збірці НІКЗ «Чигирин» археологи знаходили, коли досліджували могильники та поховання черняхівської культури Київської, Запорізької, Миколаївської, Хмельницької областей, а також на території Криму та Молдови.

Різні варіанти прогнутих підв’язних фібул існували практично протягом побутування черняхівської культури – від ІІІ до V століття.

Досить часто на поселеннях черняхівської культури зустрічаються і дводетальні «воїнські» фібули За більшістю елементів конструкції вони подібні до прогнутих підв’язних застібок. Різниця лише у формі прийомника: у «воїнських» він суцільний, а не підв’язний. Датуються ці застібки черняхівської культури в основному IV ст.

До цього ж періоду відносяться двопластинчаті фібули, основними ознаками яких є два пласких щитка, що з’єднані масивною дугоподібною спинкою та суцільним прийомником.

На черняхівських пам’ятках Подніпров’я часто зустрічаються дводетальні фібули із дуже високим прийомником. Вони досить різноманітні за деталями декора, найчастіше бувають оздоблені дротяними кільцями, як одинарними так і цілим набором.

Таким чином, можливо зазначити, що фібули-застібки із археологічної збірки НІКЗ «Чигирин» заслуговують на особливу увагу як старожитності матеріальної культури та зразки ювелірного мистецтва черняхівської культури на теренах Середнього Подніпровʼя.


 
Банер

Авторські права захищені. При копіюванні матеріалу обов’язкове гіперпосилання на сайт!