В експозиції 3 залу Чигиринського археологічного музею представлено бронзовий скіфський казан (А-5143), виявлений в 2002 р. українсько-польською експедицією під час проведення археологічних досліджень на Мотронинському городищі. Було досліджено дві гробниці – центральну і бокову. Площа центральної – 18 м2, а бокової – 26м2. На думку вчених це засвідчує, що головним у цьому кургані було не центральне, а саме бокове поховання. Під час досліджень виявлено, що у боковій гробниці поховано багатого скіфського воїна, його слугу – хлопчика та бойового коня. На північний схід від могили зафіксовано залишки кострища з 4-ма ліпними посудинами. З цією тризною вчені пов’язують і бронзовий котел, який стояв неподалік на дерев’яному перекритті дромоса.
Казан бронзовий, литий, з напівсферичним тулубом на високій ніжці, з напівкруглими ручками, прикрашеними трьома виступами. Краї казана горизонтальні, злегка виступають назовні. В нижній частині рельєфний виступ. Тулуб казана і ніжка відлиті окремо. Висота посудини 28,5 см, висота тулуба 18,5 см, висота ніжки – 10 см, діаметр ніжки по краю 12 см, висота ручок – 4,5 см, ширина 7 см.
Казан відноситься до типу С/І/b за класифікацією О.В.Ромашко. Аналогії на території України нечисельні, їх відомо лише 6. Вони походять також із скіфських курганних поховань ІV – ІІІ та V ст. до н.е.: с.Червоний Подол Каховського р-ну Херсонської обл. (поховання 1, курган 2, гробниця 1), с.Бубнова Слобідка Золотоніського р-ну Черкаської обл. (поховання 1, курган 10), с.Нагорне Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл. (поховання 4, курган 5) – ІV-ІІІ ст. до н.е.; с.Гладківщина Золотоніського р-ну Черкаської обл. (поховання 1, курган 2), с.Орлик Кобеляцького р-ну Полтавської обл. (поховання 1, курган 3), с.Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського р-ну Запорізької обл. (курган Солоха) – V ст. до н.е.
Бронзові казани використовувалися скіфами впродовж всього панування їхньої культури – VII-ІІІ ст. до н.е. Серед різноманітних категорій інвентарю скіфської культури особливе місце посідають литі бронзові казани. На ці посудини звертають увагу всі дослідники скіфських старожитностей, особливо з огляду на те, що ця категорія виробів розглядається не лише в якості виразного маркера культури, а і як показника соціального статусу похованого.
