Черняхівська культура – одна з найяскравіших культур першої половини І тисячоліття нашої ери на південному сході Європи. В період свого розквіту, який припадає на ІІІ-ІV ст., вона обіймала більшу частину сучасних українських, молдавських земель і суміжні з ними райони Польщі, Румунії. Зона поширення пам’яток черняхівської культури охоплює, насамперед, лісостепову зону, тоді як степ був заселений порівняно мало; життя осілого населення тут було пов’язане з долинами річок. Досить густо черняхівські пам’ятки займають узбережжя Чорного моря на захід від гирла Дніпра.

На Чигиринщині відомі понад десять поселень цієї культури, зокрема в селах: Адамівка, Кудашеве, Медведівка, Мудрівка, Стецівка, Шабельники, Вітове, Вершаці та м.Чигирині. Комплекси речей, які були виявлені на пам’ятках черняхівської культури, досить різноманітні. Вони представлені металевими, кістяними, глиняними та іншими виробами.

В експозиції третього залу Чигиринського археологічного музею представлена антична глиняна миска (А-4938). Саме скіфській добі в історії Чигиринщини присвячена тематика цього залу. Експонат знаходиться у фрагменті експозиції, який знайомить нас із результатами україно-польських археологічних досліджень кургану Скіфська Могила під керівництвом Скорого С. та Хохоровського Я., які проводилися в 2003 році на території Мотронинського городища. Тут ми можемо побачити макет кургану із зображенням двох розкопаних поховань, під час досліджень яких було виявлено бронзовий котел, глиняну античну миску, осілок, а також залишки кінської збруї, серед яких були унікальні предмети: два налобники та нагрудник для коня.

Виставка присвячена подіям та особам Української революціїї 1917-1921 років на території Чигиринщини.

Пояс – один із елементів комплексу народного вбрання українців. У кожному регіоні України свої локальні особливості у використанні матеріалів, техніці виготовлення, виборі кольорової гами та оздобленні.

Для Середньої Наддніпрянщини характерні широкі вовняні пояси, червоного та зеленого кольорів.

У фондах Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» зберігається 2 маркових аркуша, які презентують тему української етнографії у філателістичній колекції.

Марковий аркуш «Традиційні головні убори українських жінок» (Ф-1008-1119) введений в обіг 30 березня 2006 року. Дизайн: Василя Василенка, 12 марок (3х4) форматом - 40х41,7мм, номіналом 0,70 грн. формат маркового аркуша - 169х235 мм. Вартість 8.40 грн. Тираж: 160 000. Друк: офсет. Дата надходження у фонди: 02.03.2009р. На полях маркового аркуша тексти: «Традиційні головні убори українських жінок», на марках – «Головні убори Середньої Наддніпрянщини, Полісся, Гуцульщини, Буковини, Прикарпаття (ХІ - початок ХХст.). Дівочі (здебільшого вінки) вирізняються пишністю, різнобарв’ям і розмаїттям матеріалів. Жіночі убори повністю покривали волосся. Найпоширеніші з них – намітку, хустку, очіпок у всі часи по-різному вдягали в будь-яких куточках України.