Прикраси XVІ - XVІІ ст.ст. із археологічної колекції НІКЗ «Чигирин»

Друк

Основою фондової збірки НІКЗ «Чигирин» групи збереження «Археологія» є археологічні колекції, які налічують до 6 тисяч одиниць зберігання. Однією з найцікавіших є колекція археологічних знахідок періоду середньовіччя, виявлена на території Нижнього міста у Чигирині в 1993-1994 р.р. під час охоронних археологічних досліджень. Було досліджено залишки козацького цвинтаря XVI- XVII ст.ст.. Роботи проводилися експедицією Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук П.А.Горішнього. Цвинтар був розташований біля древньої церкви в ім’я Преображенія Господнього. Протягом трьох польових сезонів на цвинтарі було відкрито й досліджено понад 260 поховань. Супроводжуючий археологічний матеріал дає підстави датувати ці поховання кінцем XVI – серединою XVII ст.. Це різноманітні керамічні вироби: фрагментовані горщики, миски, глечики, сковорідки, підсвічники, а також підківки до чобіт, кулі, ножі, прикраси та інші побутові речі. В кількох похованнях біля небіжчиків були знайдені срібні польські та шведські монети, що чітко датують поховання XVII століттям. Під час розкопок 1994 р. було виявлено унікальні речі – фрагменти жіночого костюму XVII ст.: головний убір (розкоп №3) та передня частина нагрудного одягу (розкоп №3, поховання №160). Найцікавіші знахідки після реставрації були розміщені в експозиції музею Б.Хмельницького.

На особливу увагу заслуговують срібні сережки, знайдені під час археологічних досліджень.(Рис.1) Вони були виявлені в розкопі 1 поховання №127, квадрат 72, на глибині 90 см.. Поховання знищене будівельними роботами. Скелет розкиданий, від нього лишився череп, осторонь якого лежала нижня щелепа та декілька кісток. Сережки (А-5159, А-5160) мають форму пташок з трьома краплеподібними пласкими підвісками, які з’єднані з пташкою за допомогою кілець. Прикраса декорована трьома отворами у хвостовій частині пташки та чотирма у нижній частині. Зверху фігури пташки – дугоподібний виступ для з’єднання з вушком. На жаль, сережка А-5160 пошкоджена: відсутні отвори у хвостику пташки, немає двох підвісок, одна підвіска збереглась частково, вушко розігнуте та зламане. Сережки виготовлені із срібла 925 проби способом лиття та кування.

Можна сказати, що знайдені сережки окрім функції прикрас, виконували і захисну функцію – оберігали свою господиню від нечистої сили. На жаль, аналогу сережкам із фондової збірки виявити не вдалося. Можливо, вони були виготовлені майстром на замовлення.

Та все ж основне призначення традиційних ювелірних виробів у XVІІ столітті зводиться, головним чином, до прикрашання костюма. У цей час заможні жінки мали різноманітні та розкішні прикраси. Крім одягових прикрас – ґудзиків, мережок, шнурів, вишивок, - у жінок були поширені намисто, сережки, персні, браслети, коралі. Ось як описує прикраси українок мандрівник У.Вердум, який відвідав Україну у 1670-1672 роках: «…Уживають також перстнів на пальцях і дуже великих кульчиків в ушах і намиста з кришталю, шкла, міді, мосяжу, згідно з фантазією та засобами…».11 Конрад Гільдебандт, секретар посольства короля Швеції Карла Густава Х до Богдана Хмельницького, який прибув до Чигирина 17 січня 1657 року, описує церемонію прийому посла Г.Велінга, де звертає увагу на прикрасу доньок гетьмана: "В кімнаті ходили дві доні, які мали ковтки (сережки), бо в цих краях жінки загально носять ковтки. Деякі з них мають у вухах маленькі дзвіночки, інші – гарне пір’я".

Під час археологічних розкопок Нижнього міста, у розкопі 1 квадраті 137 було знайдено срібний ґудзик. (Рис.2) Виріб круглої форми d-1,4cм з петельчастим вушком. Складається з двох півсферичних половинок, внизу прикрашений гравірованим орнаментом у вигляді крапок і невеликих округлих отворів. Біля вушка – отвір діаметром 2 мм. Ґудзик виготовлений із срібла 800 проби способом лиття, гравірування та куття. Так як у XVІІ столітті приділяли особливу увагу оздобленню одягу, саме одяг козацької старшини виглядав дуже розкішно. Жупани прикрашали золотим галуном, срібними або золотими ґудзиками.

У розкопі 1, квадрат 47, поховання 112 виявлено намисто (Рис. 3). Воно складається із восьмидесяти низькоциліндричних пастових непрозорих скляних намистин блакитного кольору діаметром 4 мм. В центрі - намистина фіолетового кольору діаметром 8мм. Намисто було досить типовою та поширеною прикрасою того часу дівчат і жінок. Носили його в будні і свята. За народними віруваннями намисто лікувало зір, знімало головні болі («добре» коралове намисто), лікувало зоб (бурштинове), оберігало дівчину від нечистої сили.

У похованні №30, розкопу 1, біля черепа знайдені 3 металеві шпильки для волосся. На пальці лівої руки сильно окислений бронзовий перстень. Череп правильної форми, симетричний добре зберігся. При подальших антропологічних дослідженнях з’ясувалося, що поховання належало молодій жінці віком до 28 років.

Шпильки А-4156 (Рис. 4), довжиною 4,2 см; 3,4 см, 1,1 см, виготовлені із бронзових стержнів, зверху яких невеликі напівсферичні голівки. Застосовувались для закріплення волосся.


Каблучка А-5152 (Рис. 5), діаметром 19 мм, виготовлена способом лиття, прикрашена двома заглибленими лініями. Використовувалась як жіноча прикраса.

Отже, виявлені під час археологічних досліджень, прикраси належать до оригінальних предметів декоративно-ужиткового мистецтва ранньонового часу. Вони характеризують рівень розвитку ювелірного виробництва, розкривають художні та естетичні уявлення давнього населення України.

Дерев’янко Наталія Василівна,

молодший науковий співробітник відділу науково-фондової роботи

 

 
kaz-news.ru | ekhut.ru | omsk-media.ru | samara-press.ru | ufa-press.ru