- Деталі
Пискун О.О., завідуюча відділом "Музей Б.Хмельницького"
Ідея створення в Чигирині музею Богдана Хмельницького виникла в ході підготовки до святкування 400-річчя з дня народження великого гетьмана, розпорядження про відзначення якого підписав Президент України Леонід Кравчук у 1993 році1. В той час, у зв’язку з економічними негараздами в країні, діяла урядова постанова про заборону капітального будівництва, дозволялася лише реконструкція та реставрація архітектурних пам’яток. Тому керівництво Державного історико – культурного заповідника «Чигирин» разом з працівниками Науково-дослідного інституту теорії історії архітектури та містобудування (НДІТІАМ) зважились на нестандартний крок. В Петербурзьких архівах були виявлені креслення Присутственних місць (Повітової управи) початку ХІХ століття в м.Чигирині, розроблені відомим російським архітектором Андріяном Захаровим. Науковці НДІТІАМ на чолі з академіком архітектури С.К.Кілессо вивчили ці матеріали і склали проект відтворення даного комплексу2.
Читати далі: Музей Богдана Хмельницького в Чигирині: історія та сьогодення
- Деталі
Чигирин очима Ф.Равіти-Гавронського//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.72-79.
Діденко Я.Л., учений секретар
Чигирин та його багата історія завжди привертали до себе увагу істориків,письменників, поетів та художників. Захоплюючись минулим першої гетьманської столиці, її пам’ятками, вони приїздили до цього міста. Знаходячись під враженням від побаченого – залишали описи своїх подорожей, створювали поетичні та прозовані твори, писали картини.
В різний час, протягом ХІХ – початку ХХ століття, місто відвідували М.Маркевич, Т.Шевченко, П.П.Чубинський, М.І.Костомаров, І.Рєпін, Д.Дорошенко та інші.1
Серед небайдужих до історії Чигирина був і польський історик та письменник Францішек Равіта-Гавронський.2 Він цікавився польсько-українськими відносинами XVII-XVIII ст.ст., що і стало причиною його подорожі по історичних місцях пов’язаних із козацтвом:"Через те, що для праці моєї про козаччину бажано познайомитися з топографією місцевостей історичних з часів воєн козацьких, вирішив відвідати одну за одною ті принаймні, яких до цього часу не знав…"3 Її опис був вміщений у щомісячному додатку до "Газети Львовської" №29 за 1901 рік - "Путівнику науковому та літературному" під назвою "Мандрівки історично-археологічні по Україні".