- Деталі
Кукса Н.В., старший науковий співробітник
На зламі ХІХ-ХХ століть, коли заходами російського уряду доруйновувалися останні залишки української державності, коли завмирало культурне життя в своїх старих формах і, здавалось, цього разу вже назавжди, якраз тоді серед освічених представників українського громадянства, як антитеза до упадку старого життя, зароджувався новий духовний процес: пробудження інтересу до свого власного минулого, змагання зберегти національно-історичну традицію. Розпочався період українського національного відродження. 1
Читати далі: Іллінська церква в Суботові в студіях ХІХ – початку ХХ ст.
- Деталі
Відродження чигиринської Петропавлівської церкви//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.34-37
Брель О.В., старший науковий співробітник
Історичні пам’ятки першої гетьманської столиці – Чигирина – постійно привертають до себе пильну увагу дослідників. Однією з них є церква Петра і Павла.
Час побудови храму невідомий. У заповіті Івана Тихоновича Волевича, датованому 1650 роком, згадується Петропавлівська церква1. Але чи це дійсно церква святих апостолів Петра і Павла, на сьогоднішній день сказати не можна. Краєзнавець та історик Леонтій Похилевич вказує, що Петропавлівська церква була побудована Богданом Хмельницьким. Також він зазначає, що «ще на початку нинішнього (ХІХ – прим. авт.) століття було видно руїни цієї церкви, а також руїни єпископського палацу.
Читати далі: Відродження чигиринської Петропавлівської церкви
- Деталі
Зображення Чигирина на мапах XVII століття//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.10-13.
Чепурна І.В., старший науковий співробітник
Картографічні матеріали – одне з найбільш багатогранних джерел інформації про природні умови, розміщення, заселеність, розвиток та становлення населених пунктів чи територій. На основі аналізу праць науковців, які досліджували стародавні мапи спробуємо прослідкувати картографічні зображення Чигирина у XVII ст.
- Деталі
Чигиринщина заповідна//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.3-9.
Полтавець В.І., генеральний директор НІКЗ "Чигирин"
Перетворення, що відбуваються в українському суспільстві після здобуття державою незалежності, позначились на культурному житті країни та на музейній справі як його складовій. Не дивлячись на існуючі проблеми останні роки значно активізувалась діяльність більшості музеїв, почали створюватись музеї нового типу, організовуватись виставки із приватних колекцій, поновились форми науково-масової роботи, тощо. В Україні почали діяти міжнародні музейні проекти. Змінилося і відношення частини населення до музеїв. Люди ідуть до них, щоб краще зрозуміти процеси, що відбуваються в суспільстві. Сучасні музеї мають дати відповідь на питання: "Хто ми? Звідки? Яка наша місія в цьому житті?" І чим повніше експозиції дають відповідь на них, тим вагоміша роль музею у формуванні світогляду відвідувачів.
- Деталі
Археологічні дослідження середньовічного Чигирина//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.14-19.
Брель О.В., старший науковий співробітник
Найдавніші згадки про Чигирин належать до першої половини ХVІ ст. Про нього говориться як про один із козацьких зимівників. Магдебурзьке право Чигирин отримав у 1592 р., перебуваючи у володінні черкаського старости Олександра Вишневецького. У ревізії 1622 року читаємо: «Замок той над річкою Тясмином, на горі високій скалистій… До нього брама, вежа дерев’яна, а башт високих три, біля неї паркан з дубового дерева…, в ній комор замкових немало, світлиць дві на долі і на горі дві»1.
Читати далі: Археологічні дослідження середньовічного Чигирина