- Деталі
У липні 2023року до фондів Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» було передано скарб металевих виробів: знаряддя праці доби пізньої бронзи. Знахідку було випадково виявлено на побережжі Кременчуцького водосховища біля с.Вітово Черкаського району Черкаської області. До складу скарбу ввійшли 8 предметів: шість бронзових серпів та дві бронзові сокири-кельти. Знаряддя праці виготовлені із бронзи у глиняних ливарних формах, покриті патиною зеленого кольору. Всі предмети скарбу було атрибутовано описано та здано до археологічної колекції фондів заповідника (КВ-13159/1-8; А-6358-6365).
- Деталі
У філателістичній колекції фондів Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» зберігаються перші марки державної пошти УНР (КВ-13167/1-10; Ф-1265-1274). До фондів Заповідника цю невеличку колекцію передала Діденко Я.Л.. Марки були знайдені у м.Городенка Івано-Франківської області у вересні 2023 року.
Історія пошти Української Народної Республіки, що випустила українські поштові марки з оригінальними малюнками, охоплює короткий відрізок часу – з 1918 по 1921 рік. Спочатку марки – шаги – задумувалися лише як поштові марки, однак після проголошення УНР виникла нестача дрібних розрахункових знаків. На підставі закону Центральної Ради від 18 квітня 1918 року замість вилучених з обігу розмінних монет були випущені марки-шаги номіналом від 10 до 50 шагів. Авторами малюнків були художники-графіки: для перших двох марок (10 та 20 шагів) – А.Середа, а для трьох наступних (30, 40, 50 шагів ) – Г.Нарбут.
- Деталі
У фондах Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» зберігається натільний жіночий хрестик XVIII-XIX ст. Цю випадкову знахідку до фондів заповідника передано у жовтні 2023 року Крамаренком Ю.Г., жителем м.Кременчук Полтавської області. Хрестик було виявлено на території с.Гущівка, затопленого Кременчуцьким водосховищем, жителі якого були переселені до сучасного села Вітове Чигиринської міської громади. За Л.І. Похилевичем, у XVIII столітті в Гущівці була церква, а відтак і населений пункт, який залишив культурний шар поселення XVIII ст.
Хрестик (ЧНІКЗ КВ-13186, А-6368) – жіночий, бронзовий, литий, з шістьма вставками із
- Деталі
Протягом минулого 2023 року фондова збірка НІКЗ «Чигирин» поповнилась 1137 предметами (249 основного та 888 науково – допоміжного фонду). Згідно Плану наукової комплектації фондів колектив наукових співробітників заповідника зібрав різноманітні історичні артефакти та тематичні колекції:
Читати далі: Нові надходження до фондової збірки НІКЗ «Чигирин». 2023 рік
- Деталі
Черняхівська культура – одна з найяскравіших культур першої половини І тисячоліття нашої ери на південному сході Європи. В період свого розквіту, який припадає на ІІІ-ІV ст., вона обіймала більшу частину сучасних українських, молдавських земель і суміжні з ними райони Польщі, Румунії. Зона поширення пам’яток черняхівської культури охоплює, насамперед, лісостепову зону, тоді як степ був заселений порівняно мало; життя осілого населення тут було пов’язане з долинами річок. Досить густо черняхівські пам’ятки займають узбережжя Чорного моря на захід від гирла Дніпра.
На Чигиринщині відомі понад десять поселень цієї культури, зокрема в селах: Адамівка, Кудашеве, Медведівка, Мудрівка, Стецівка, Шабельники, Вітове, Вершаці та м.Чигирині. Комплекси речей, які були виявлені на пам’ятках черняхівської культури, досить різноманітні. Вони представлені металевими, кістяними, глиняними та іншими виробами.
Читати далі: Фібули черняхівської культури з археологічної збірки НІКЗ «Чигирин»