Пискун О.О., завідуюча відділом "Музей Б.Хмельницького"
В середині ХVII століття на арені політичного життя Східної Європи з’явилася людина, дії якої швидко привернули до себе «очі всіх народів». Ім’я цієї людини – Богдан – Зіновій Хмельницький. Ще за життя його порівнювали з прославленим карфагенським полководцем Ганнібалом, жорстоким вождем гуннів Аттілою, грізним Тамерланом 1. Його ім’я тлумачили, як “спаситель України” 2.Водночас поляки трактували ім’я Хмельницького, як “бич Божий”, посланий за бунти і зради, а саме “Богом даний для кари” 3. З цієї самої алегорії розпочинає свою книгу “Історія громадянських війн у Польщі” і венеціанський посол, сучасник Богдана Хмельницького Альберто Віміна. Описуючи комету, що з’явилася над Польщею 15 травня 1648 року він надає їй містичного змісту: “це був могутній знак небес про полум’я цієї війни, тож і саме ім’я її вождя є символічним – Богдан, тобто Богом даний (Dio dato) 4.
Як з’ясував український історик М.О.Максимович, Б.Хмельницький був іменинником 27 грудня в день Теодора Начертаного. Цю інформацію він подає посилаючись на щоденник польського посла Мясковського, який детально описує прибуття Б.Хмельницького з-під Замостя в Київ наприкінці грудня 1648 року. «…Весь народ, вийшовши з міста, вся чернь, вітали його промовами і піснями, як Моісея, спасителя, освободителя й визволителя народу з лядської неволі, добрим знаком названого Богданом – від бога даним» 5. За свідченням Мясковського, у гетьмана, під час перебування в Києві, була ще одна урочистість – його іменини. Про це довідуємось з того ж щоденника: «В день своїх іменин він стояв на першому місці і всі виказували йому благоговіння…»6. Обідню служив патріарх, коли він причастив гетьмана, то слід за тим стріляли із гармат. Тоді ж патріарх дозволив йому шлюб з Чаплинською (що була в той час в Чигирині) і дав благословення на війну з поляками 7. М.О.Максимович зробив висновок, що ці події відбувалися 27 грудня (за старим стилем): «В какой именно день были именины Богдана Хмельницкого? Я полагаю на третий день Рождественских святок….личное имя Богдан было заменою греческого имени Теодор (Божий дар)…В декабре месяце празднуется 27 числа память св. Первомученика Стефана и св. Теодора Начертанного. Вот именинный патрон гетмана Хмельницкого. Всего вероятнее, что вышеозначенное торжество происходило в Печерской лавре, где в тот день было храмовое служение; ибо при великой Печерской церкви и тогда была придельная церковь св. архидиакона Стефана» 8.
Часто ім’я Богдан давали довгожданим дітям у сім’ї. По одній із версій у Михайла Хмельницького довгий час не народжувався син, і коли, нарешті він з’явився, зраділий батько назвав його Богданом, тобто «богом даним» 9.
Автор «Історії Русів» припускає, що своє ім’я хлопчик отримав на вшанування пам’яті діда (по матері) – Богдана, (є думка, що вона походила з гетьманського роду)10.
Тим часом, в усіх церковних документах, у різних офіційних джерелах Богдана Михайловича Хмельницького називали Зиновієм. Зокрема, історик І.Крип’якевич звернув увагу на той факт, що духовенство і козацька старшина називали його саме так 11. Це ім’я зустрічаємо і на сторінках знаменитих козацьких літописів – Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка. Зиновій – грецьке ім’я. Походить від усім відомого наймення міфічного бога Олімпу – Зевса. Вважають, що ім’я Зиновій утворене з двох коренів: перший – від родового відмінка наймення Зевс (Зен-, Зин-) та другий від слова біос (життя). Перекладається воно, приблизно як “життя, дане Зевсом(богом)”, тобто фактично теж саме, що Богдан та Теодор 12.У ті часи подвійне ім’я було звичайним явищем. Скоріше за все, духовенство, вважаючи “мирське” ім’я Богдана Хмельницького неофіційним, зверталось до нього як до Зиновія, бажаючи підкреслити високий статус гетьмана.
Слід зазначити, що сам Богдан іменем Зиновій ніколи не підписувався. В універсалах і в інших документах ім’я та прізвище гетьмана зустрічається лише в одній формі “Богдан Хмельницький” 13.
З огляду на вищесказане, цікавою є думка відомого сучасного дослідника Хмельниччини – Ю.Мицика. Він вважає,що гетьман народився 30 жовтня (за старим стилем) в день св. мученика Зиновія, єпископа Егейського, а 27 грудня у день св.Теодора Начертанного його охрестили, тому і назвали подвійним ім’ям – Богдан-Зиновій. Свої висновки він робить спираючись на відомий твір польської публіцистики – «Генеалогія Богдана Хмельницького, знайдена в Раві-Руській, прислана протопопом з Суботова…». У ньому серед злісної сатири на Богдана Хмельницького є цікаві звістки, зокрема говориться, про Зиновія Хмельницького «во святом крещению названого Богданом»14.
Сучасник Б.Хмельницького, сірійський мандрівник Павло Алепський, називає гетьмана “Хмелем”. Ось як він пояснює це наймення “... Його ім’я Іхміль (Хмель). Яке гарне ім’я. Самі ляхи називали так його – вони приложили до нього сю назву рослини. Зимою вона засихає і йде на паливо, а коли наступає весна, на Великдень, вона пускає паростки і підіймається. Тож вони й прирівняли до неї Хміля. Хміль – значить проворного чоловіка і заразом це ім’я рослини, котра нагадує звичаї козацького гетьмана”15. Звичайно, ім’я “Хміль” Павло Алепський вживає скорочуючи прізвище Богдана Хмельницького.
Батьком «Хмелем» часто називали Богдана і у народній творчості.
Українська народна легенда, записана в с.Суботів по-своєму говорить про походження імені та прізвища українського гетьмана: “В селі Суботові, люди розповідають, що там колись жили одинокі дід і баба. Дітей у них не було. Одного разу чують вони, що в них коло ганку плаче дитина. Вони вибігли швиденько і побачили немовля, загорнене в ряднину. Лежить під хмелем, що оповив ганок. Дід і каже: “Візьмемо собі цю дитину”. А баба собі: “Візьмемо, це нам Бог послав”. Пораділи дід і баба і забрали дитину в хату. “Як же ми його назвемо?” – питається дід. А баба й каже: “Він нам богом даний, то й назвімо його Богданом, а що знайшли його під хмелем, то хай зветься Хмелем або Хмельницьким”. Так і виріс у них Богдан Хмельницький, і став бравим козаком, а згодом і гетьманом України.”
Щодо прізвища, то скоріше за все воно походить від назви населеного пункту. Наявні джерела дають підстави твердити, що предки Б.Хмельницького – вихідці із західного регіону України, проте з якого саме населеного пункту Хмельника, Хмелева, Хмеліва, Хмельного чи Хмелівки невідомо16.
Проте, як би не трактувалось ім’я Богдана Хмельницького, безперечно одне – дане воно людині талановитій, мужній, розумній, сталевої волі. Мабуть, найближчу до істини оцінку українському гетьманові дав автор знаменитої “Історії Русів”: “Таких людей Провидіння Боже віками лише породжує в людстві для особливих його намірів і призначень ...”
Примітки
1.Смолій В.А., Степанков В.С.Богдан Хмельницький (Соціально-політичний портрет). - К.: Либідь,1995. - С.5.
2. Грушевський М. Історія України – Руси. В ХІ т.,12 кн., Т.VIII.– К.: Наукова думка, 1995. - С.151.
3. Яковенко Н.Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVІІІ ст. - К.,1997. - С.179.
4. Там же.
5. Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы в трехтомах.,Т.II. – М.1954. – С.118.
6. Там же.
7. Там же.
8. Максимович М.А. Собрание сочинений. - К.,1876.,Т.1. – С.419. –
Режим доступу : http://www.rare.univ.kiev.ua/ukr/showbook/showbook.php3./
9. Історія Русів. – К.,1991. – С.90.
10. Там же.
11. Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. – Львів.: Світ,1990. – С.42.
12. Глинський І.Твоє ім’я – твій друг. - К., 1970. - С.123, 186.
13. Універсали Богдана Хмельницького 1648 – 1657/Упор. І.Крип’якевич, І.Бутич. - К.: Видавничий дім «Альтернативи», 1998. - С.35.
14. Мицик Ю.Чигирин – гетьманська столиця. – К.,2007. – С 19.
15. Грушевський М. Історія України – Руси. .. - С.970.
16. Смолій В.А., Степанков В.С.Богдан Хмельницький …- С.43.